Свята Смерть однаково справедлива для всіх, вона благоволить багатим, жебракам, хворим і здоровим, розумним і дурним, що робить це явище релігією багатьох. Справедливість і неупередженість Сантіссіми Муерти роблять її однією з найбільш затребуваних релігій для людей, які відчувають безпорадність, не можуть впоратися з нападками недругів. До неї звертаються віряни в складних ситуаціях, у відчаї, тоді вона, зваживши пережиті страждання, зможе обернути їх на такий самий обсяг радості.
Латиноамериканці відомі своїм незвичайним для християн ставленням до явища смерті. У Мексиці восени відзначають «Ель Діас де лос Муертос» або Дні мертвих. Для людей різного віку це різні події. Так, 31 жовтня проводиться День мертвих дітей, 1 листопада День мертвих дорослих. На свято жителі встановлюють у своїх апартаментах вівтарі з підношеннями, їжею для покійних, бо вони відвідують своє житло у свято. Також люди організовують подобу похоронних заходів, одягаються в костюми скелетів, образи мумій, несуть порожню труну, щоб згадати померлих і вшанувати їхню пам’ять. Важливим аспектом стає не скорбота, а радість. Оточення декорується потойбічною, ритуальною атрибутикою, всюди можна бачити черепи, фігурки скелетів, які називають «калакос». Стародавні повір’я індіанців свідчать, що душі покійних вселяються в махаонів, колібрі, їх вирощують неподалік від цвинтарів. Смерть для цих народів не була кінцем життя. Народи вірили, що, коли помирає одна людина, на світ з’являється інша. Тому вони не бачили необхідності сумувати за померлими. Таке розуміння ритуальних символів і явищ сформувало шанобливе ставлення до богів смерті, темряви. На їхнє переконання, смерть має величезну силу, може руйнувати будь-які перепони, тому їй молилися і поклонялися. Після приходу конкістадорів і проповідників релігійні елементи, міфологія жителів Мексики (майя, ацтеків) стали змішуватися з католицизмом. Згодом результатом стало становлення релігії Санта Муерте, перші згадки про яку відомі з XVII століття.
Люди, які відносять себе до цієї релігії, говорять про могутність і здатність Святої Смерті творити чудеса. Деякі шанують її більше, ніж Сина Божого, оскільки вона забрала його, вона сильніша за Спасителя. Віряни вважають, що Свята Смерть допомагає тоді, коли інші Святі не можуть цього зробити. Люди не вдаються до католицької церкви, бо стверджують, що вона лише отримує, але не допомагає. Перед Святою Смертю рівні всі, вона не розділяє людей незалежно від їхньої статі, соціального статусу, посади, гріхів.
Спілкуватися з Санта Муертою необхідно на рівних. Не потрібно поклонятися і ховати погляд. Говорити потрібно розправивши плечі, з гордо піднятою головою, дивлячись в очі Святій Смерті. Для очищення часто статую Святої обкурюють сигарним димом. А частування, які підносять їй, можуть брати і ті, хто підносить.
У першу ніч нового місяця заведено здійснювати месу, після проведення якої благословляють усіх, хто прийшов на захід. Вівтар прикрашають свіжими трояндами білого, червоного кольорів, чорнобривцями, гвоздиками, тюльпанами. Люди стежать, щоб квіти завжди були свіжими. Підношеннями стає крім солодощів, випічки та інших продуктів алкоголь. Найчастіше Святій Смерті підносять текілу, ром, анісову горілку, коньяк, лікер, вино, часом пиво. Але напої обов’язково мають бути в склі. Також підносять свіжі фрукти, особливо червоні, жовті яблука, які є символом добробуту. Крім них Святій Смерті підносять ананаси, кокоси, манго, кавуни, банани. Серед солодощів часто віддають перевагу шоколаду, цукеркам, меду, льодяникам, жувальній гумці, кока-колі. Це символізує солодке життя без гіркоти і страждань.