Повна адентія, тобто стан, коли в людини відсутні зуби на щелепі, може бути спричинена вродженими передумовами, порушенням їх закладки ще під час вагітності. Однак частіше причинами виступають такі чинники:
- Руйнування і подальша втрата зубів унаслідок карієсу та його ускладнень;
- Захворювання навколозубних тканин (пародонту) – пародонтит і пародонтоз. У цьому випадку патологічний процес впливає на стан зв’язкового апарату, що утримує зуб у лунці, що і призводить до його розхитування і подальшого випадання.
- Травматичне пошкодження.
- Гнійні процеси, що зачіпають м’які та тверді тканини щелепи (абсцес, флегмона, періостит, остеомієліт).
Єдиним заходом, здатним усунути наявну проблему, є тотальне протезування зубів. Під ним мається на увазі повна реабілітація щелепи, тобто комплекс ортопедичних процедур, спрямованих на відновлення всього зубного ряду.
Методики тотального відновлення зубів
Тотальне протезування зубів за їх часткової або повної відсутності реалізується такими методами:
- Покриття зубів, що збереглися, коронками і мостовидними протезами. Цей спосіб підходить, якщо є достатня кількість міцних зубів з необхідним обсягом здорових тканин. Після проведення відповідної підготовки зубів, їхнього обточування, знімають відбитки, і на кукси встановлюють коронки або мостоподібний протез, що слугує заміною відсутніх одиниць.
- Комбіноване відновлення. Передбачається, що на збережені міцні зуби будуть встановлені коронки, а для відтворення загублених зубів потрібно застосувати імплантацію. У цьому разі спочатку в кісткову тканину щелепи імплантують конструкцію, що замінює собою втрачений корінь, а вже після на неї фіксують протез.
- Незнімне протезування на імплантатах. Залежно від обраної методики встановлення повного незнімного протеза здійснюється на чотири, шість або вісім опор, або під кожен втрачений зуб використовується свій власний імплант (класичний метод).
- Умовно-знімний балковий протез на імплантатах. Щоб зняти таку конструкцію, доведеться докласти певних зусиль.
- Міні-імплантація. Методика застосовується для поліпшення фіксації покривного знімного протеза. Використовувані імпланти мають малу довжину і діаметр, імплантуються в м’які тканини щелепи.
- Знімне протезування. Метод, що практично не має обмежень до проведення, найбільш доступний. Однак потрібно враховувати низькі функціональні характеристики протеза, слабку стійкість у порожнині рота. Під час приймання їжі або навіть за активної артикуляції він може злітати. Для поліпшення кріплення моделі на нижній щелепі практикується навіть використання фіксувальних засобів у вигляді крему.
Коли необхідне тотальне протезування зубів
Тотальне протезування показане за таких передумов:
- Повністю беззуба щелепа, що може бути спричинено руйнуванням зубів унаслідок захворювань, травми або інших причин;
- Відсутність у пацієнта більшості зубних одиниць;
- У зубному ряду втрачено моляри і премоляри, а зуби передньої групи зруйновані, потребують заміни;
- Зуби, що збереглися в порожнині рота, так сильно зруйновані, що це є перешкодою для жування, істотно порушує естетику посмішки, формує неправильний прикус.
Протипоказання
Методи тотального протезування досить різноманітні. Випадки, коли не вдасться хоч якимось чином відновити втрачені зуби, виключені. У разі використання знімних протезів процедуру може бути відтерміновано лише на деякий час, зважаючи на загальний важкий стан пацієнта.
Під час імплантації перелік протипоказань істотно ширший, доводиться враховувати чинники, що негативно впливають на процеси остеоінтеграції (супутня патологія, особливості щелепної кістки, шкідливі звички). Однак обмеження зазвичай вдається обійти шляхом використання більш відповідної методики.
Як вибрати зубний протез за повної відсутності зубів
Вибір зубного протеза за повної відсутності зубів варто довірити стоматологу-ортопеду. Вивчивши особливості клінічного випадку, супутні обставини, лікар порекомендує зручну й естетичну модель. З урахуванням того, що різні варіанти передбачають відмінний порядок цін і терміни отримання готового результату, обов’язково враховується думка пацієнта.
На сьогодні в разі повної адентії найнадійнішим, найзручнішим і найдовгостроковішим є незнімний протез, встановлений на імплантатах. Однак за наявності протипоказань до такого виду лікування або у випадках його високої вартості можна скористатися умовно-знімним протезом. Він теж відмінно впорається з жувальним навантаженням, виявиться зручним, але прослужить менше, потребуватиме додаткового догляду.
Знімні моделі найменш переважні. Хоча зовні вони мають задовільний вигляд, їхні функціональні показники не надто високі. З їхньою допомогою вдасться пережовувати лише досить м’яку їжу. Водночас це найдешевші конструкції, через що їх активно вибирають люди похилого віку, обмежені в коштах. Крім варіантів з акрилу, моделі можуть виготовлятися з нейлону або запатентованого матеріалу Акрі Фрі.
Етапи усунення повної адентії
Звернувшись у клініку з проблемою повної відсутності зубів на щелепі, на пацієнта чекають такі етапи ортопедичного лікування:
- Огляд стоматолога. Лікар оцінює стан ясен пацієнта, з’ясовує давність втрати зубів, супутні захворювання, наявність алергії, ставлення до шкідливих звичок. Потім людину направляють на додаткові обстеження.
- Діагностика передбачає оглядовий знімок або ортопантомограму. Якщо інформації недостатньо, потрібно визначити стан кісткової тканини щелепи, додатково показана комп’ютерна томографія. У разі виявлення ознак дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба проводяться функціональні проби, спрямовані на уточнення характеру порушень. Отримані дані будуть враховані під час планування методу протезування. Зібравши всю необхідну інформацію, вислухавши побажання пацієнта, складається план лікування, визначається оптимальна модель протеза.
Подальші етапи тотального протезування залежатимуть від того, яка саме методика взята за основу: імплантація або знімне протезування. Якщо передбачається, що фіксація протеза здійснюватиметься завдяки його щільному приляганню до тканин ясен, створенню ефекту присоски, то стоматолог знімає зліпки і відправляє їх у лабораторію, де і відбуватиметься процес виготовлення знімної моделі.
У разі, коли вибір зроблено на користь імплантації, подальша тактика визначається обраною методикою. Якщо за основу взято протокол класичної імплантації, то спочатку має бути операція, спрямована на поліпшення параметрів кісткової тканини. Наступний етап – встановлення імплантатів. Після їх імплантації клапоть ясен повертається на місце, ясна зашиваються. Протезування буде відтерміновано на кілька місяців, поки завершиться остеоінтеграційний процес.
Скориставшись одномоментним протоколом, уже на 2-3 день після імплантації імплантатів на них встановлюють абатменти (перехідники), а потім тимчасовий адаптаційний протез, виготовлений із полегшених матеріалів. Відразу навантажувати опори постійною моделлю небезпечно. Через 4-6 місяців, коли імпланти стануть частиною щелепної кістки, тимчасова конструкція замінюється постійним протезом.
Переваги та недоліки тотального протезування
Відсутність зубів у порожнині рота – серйозні випробування для кожної людини. Наслідками такого порушення є:
- Проблеми, пов’язані з порушенням функції травлення. З урахуванням відсутності зубів, що беруть участь у процесі відкушування і пережовування їжі, людина змушена переглянути харчовий раціон, виключити з нього тверду їжу. У разі проковтування недостатньо подрібнених шматків існує ризик подразнення слизових органів травного тракту, розвитку в них запального процесу.
- Зниження якості життя, коли людина відчуває гострий дискомфорт, пов’язаний з естетичними дефектами зовнішності. Зважаючи на порушення, вона намагається менше контактувати з оточуючими, стає замкнутою і дратівливою, часто скаржиться на безсоння і нервозність. При цьому очевидно, що пацієнт виглядає старшим за свої роки, порушується його міміка, западає рот, зморшки перетворюються на шкірні заломи і складки.
- Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба, спричинена відсутністю жувальних зубів і зміщенням навантаження. Симптомами ураження є постійний біль у привушній ділянці, що віддає в щелепу, потилицю, скроню, хрускіт і клацання під час руху нижньою щелепою, її можливе заклинювання.
- Проблеми з мовленням. Вона стає невиразною.
- Прогресування процесу атрофії кісткової тканини. Через відсутність жувального навантаження відбувається зменшення об’єму щелепи, що ще більше сприяє деформації обличчя.
Беручи до уваги всі наслідки повної адентії, роль тотального протезування, як методики, що дає змогу усунути порушення, є значною. Якісно проведене ортопедичне лікування дасть змогу нормалізувати ситуацію, запобігти погіршенню стану пацієнта.
Серед недоліків тотального протезування фахівці вказують тільки кілька моментів:
- При виборі імплантації – високу витратну частину, дещо відстрочений кінцевий результат, необхідність у повторних візитах.
- Якщо встановлюють знімну модель протеза, пацієнт має бути готовим до того, що їжа, яка надходить до рота, має бути добре подрібнена. Надмірно активні жувальні дії можуть призвести до того, що стійкість конструкції буде порушена, вона злетить. При цьому результат не буде довгостроковий. Навіть при ретельному догляді через кілька років доведеться замінити модель.