Дитячий невролог – лікар, який займається порушеннями центральної та периферичної нервової системи у дітей від народження і до досягнення ними 18 років. Компетенція фахівця поширюється на виявлення та лікування відхилень у цій сфері, а також їх профілактику.
Причини звернення на прийом новонародженого
Для прогнозу захворювань нервової системи важливо помітити порушення на ранньому етапі. Своєчасно уточнивши їх характер, провівши корекцію відхилень, вдасться домогтися поліпшення більш простими методами, не допустити погіршення ситуації.
Саме тому перший огляд дитини лікарем-неврологом рекомендується пройти у віці 1 місяця. В ході огляду і за допомогою нейросонографії, тобто ультразвукового дослідження головного мозку, вдасться оцінити психомоторний розвиток новонародженого, особливості рефлексів.
Якщо вагітність протікала несприятливо, були ускладнення під час пологів, УЗД головного мозку проводиться ще до виписки з пологового будинку. Оцінивши всі передумови, клінічні прояви, неонатолог, при необхідності, організовує також консультацію невролога.
Підготовка до прийому
Оскільки в ході прийому лікар буде задавати питання про нинішній стан дитини, динаміку порушень, характер пологів, варто підготувати відповіді заздалегідь. Важливо – коректно описати симптоми, їх тривалість, час появи, зв’язок з фізичною активністю, стресом, прийомом їжі та ін. Прояснити ситуацію допоможе виписка з медустанови з викладом історії пологів.
Вивчивши дані, невролог зможе коректно оцінити, чи вплинув характер пологової діяльності на розвиток патологічних змін. Інтерес для лікаря представляє також висновок з описом стану новонародженого при виписці з пологового будинку, результати нейросонографії, зроблені відразу після пологів або в 1 місяць.
На сучасному етапі дієву допомогу лікарю можуть надати представлені батьками відеодокументи із записом аномальних подій (хитання дитиною головою в певних ситуаціях, тремор під час прийому їжі, тощо).
Захворювання, що знаходяться в компетенції дитячого невролога
Порушення, що знаходяться в компетенції фахівця, носять як вроджений, так і набутий характер. Формування нервової системи починається ще на етапі вагітності. Збій може статися з різних причин: важкий перебіг вагітності (токсикоз), перенесені жінкою інфекційні захворювання, нікотинова або алкогольна залежність, побічні дії лікарських засобів, дещо пізніше – пологові травми, гіпоксія плода.
Великий вплив на розвиток неврологічної симптоматики має і генетична схильність. Такі відхилення проявляються вже в ранньому віці, до 6 років.
У школярів розвиток патологічного процесу частіше пов’язують з травмами голови (удари в обличчя кулаком або м’ячем, падіння під час ігор, на уроці фізкультури). Негативний вплив на роботу нервової системи може мати і перевантаження додатковими заняттями, стреси, емоційні переживання, з якими дитина стикається в сім’ї або в школі. Провокуючими факторами виступає також навантаження на хребет.
Перелік порушень, якими займається дитячий невролог, виглядає так:
• Перинатальна енцефалопатія (ПЕП). Появу симптомів у вигляді порушення сну, ослабленого м’язового тонусу, затримки психомоторного розвитку дитини пов’язують з порушенням формування нервової системи під час вагітності, перенесеною гіпоксією під час пологів.
• Різні затримки мовного та психомоторного розвитку.
• Спадкові захворювання нервової системи.
• Дитячий церебральний параліч.
• Інфекційні хвороби, що супроводжуються ураженням нервової системи (менінгіт, енцефаліт та ін.)
• Епілепсія.
• Розлад аутистичного спектру та ін.
Методи лікування
При виявленні неврологічних відхилень у дитини терапія призначається індивідуально. При цьому потрібно враховувати, що деякі прояви у дітей до року можуть бути тимчасовими, обумовленими, наприклад, недоношеністю. Протягом трьох найближчих місяців ознаки самостійно регресують. З боку лікаря потрібен тільки уважний контроль за ходом змін.
При цьому лікування, яке призначає дитячий невролог, зазвичай включає такі напрямки:
• Спеціальний масаж, лікувальна гімнастика, що має стимулюючу дію на нервову систему або викликає її розслаблення.
• Щадне застосування медикаментозних засобів. Найчастіше призначають такі групи препаратів:
– седативні;
– психостимулятори;
– транквілізатори;
– вітамінні комплекси;
– нейролептики та ноотропи.
• Фізіотерапевтичний вплив (електросон, електрофорез комірцевої зони з використанням судинних або седативних засобів, душ Шарко).
• Загартовування, водні процедури, які тренують весь організм.
Якщо стан дитини викликає занепокоєння, відзначаються негативні прояви, скористайтеся консультацією дитячого невролога.