Що таке опісторхоз
Опісторхоз – паразитарне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі, що викликається черв’яками класу сисунів (сибірська або котяча двоустка) і протікає з ураженням печінки, жовчовивідних проток, підшлункової залози.
Інфекційний процес характеризується триразовою зміною господарів: спочатку молюски, потім – риби з родини коропових (лящ, сазан, плотва, краснопірка та ін.), в останню чергу – ссавці, в тому числі людина, яка вжила заражену рибу. Виділені ним разом з фекаліями яйця з личинками потрапляють у водойму, де заковтуються молюсками. Таким чином, цикл продовжується.
Зараження людини відбувається при вживанні риби, яка не піддалася обробці (сира, малосольна, недостатній цикл копчення).
Симптоми, небезпеки, пов’язані з патологією
Характер і вираженість симптоматики залежить від масивності і тривалості зараження, стану імунної системи людини. Прояви можуть бути яскравими або стертими, стан пацієнта оцінюватися як легкий, середньотяжкий і важкий. В даний час гострий процес є рідкістю.
Для клінічних проявів характерна різноманітність. Оскільки збудник паразитує в структурах гепатобіліарної системи, найбільш поширені ознаки:
• Біль у животі.
• Порушення апетиту.
• Розвиток жовтяничного синдрому, який проявляється зміною відтінку шкіри і склер, потемнінням сечі і освітленням калу, свербінням шкіри, обумовленим підвищеним надходженням в кров жовчних пігментів.
• Розлад травного процесу, що супроводжується нудотою, блювотою, нестійким стільцем, гіркотою в роті, метеоризмом, тощо.
• Шкірні висипання.
• Нездужання, головний і суглобовий біль, м’язова слабкість, порушення сну.
• Підвищена температура тіла. Залежно від тяжкості перебігу процесу вона може досягати 39°С.
• При респіраторному варіанті прояви схожі з астматичним бронхітом, ГРЗ (сухий кашель, першіння в горлі, задишка).
Частим об’єктивним симптомом є збільшення печінки і селезінки.
Паразитарний характер ураження підтверджує лабораторна діагностика: крім збільшення рівня ШОЕ, в крові відзначається підвищений рівень еозинофілів. Крім того, ураження відповідних органів відображають біохімічні аналізи, результати інструментальних досліджень (ФГДС, УЗД, КТ, МРТ). Методом, що дозволяє підтвердити характер ураження, є виявлення яєць котячої двоустки при мікроскопічному дослідженні калу, а також відповідних антитіл у сироватці крові (ІФА).
Незважаючи на те, що частіше фахівці стикаються з хронічним перебігом захворювання, мізерною симптоматикою, певний ризик становить ймовірність розвитку таких ускладнень:
• Гнійний холецистит і перитоніт;
• Гостра печінкова недостатність;
• Формування каменів у жовчовивідних протоках;
• Цироз печінки;
• Рак печінки та підшлункової залози.
Принципи лікування
Оскільки не виключається ризик важких ускладнень, лікування опісторхозу рекомендується здійснювати в стаціонарі під наглядом лікаря. При цьому терапевтичний вплив має кілька напрямків:
• Дотримання дієти, що передбачає вживання механічно і хімічно щадних продуктів, рясну гідратацію.
• Нормалізація жовчовидільної функції, купірування запального процесу в ШКТ. З цією метою призначають жовчогінні засоби і спазмолітики, блокатори Н1-гістамінових рецепторів, проводять антибіотикотерапію.
• Протигельмінтна терапія (празиквантел і його аналоги). Оскільки препарат має побічні ефекти, його безконтрольний прийом небезпечний, потрібно чітко дотримуватися вказівок лікаря.
• Дезінтоксикаційна терапія (крапельні розчини).
• З метою боротьби з токсико-алергічними проявами – антигістамінні засоби, глюкокортикоїди.
• Заключний етап – заходи, спрямовані на виведення продуктів розпаду паразитів і відновлення нормального функціонування всіх відділів ШКТ (жовчогінні та ферментні препарати, гепатопротектори, сорбенти тощо).
Контроль ефективності протипаразитарного лікування передбачає проведення триразового дослідження фекалій і дуоденального вмісту на предмет відсутності яєць гельмінта, відновлення інших лабораторних показників.
Пацієнти, які перенесли інфекцію, потребують диспансерного спостереження протягом року, періодичних оглядів і обстежень гастроентерологом та інфекціоністом.
Прогноз і профілактика
При прогнозі захворювання потрібно враховувати, що в організмі остаточного господаря котяча двоустка може паразитувати 20-25 років, значно пошкоджуючи внутрішні органи.
Незважаючи на те, що при легкому і середньотяжкому перебігу прогноз зазвичай сприятливий, у разі розвитку ускладнень результат залежить від оперативності надання хірургічної допомоги.
Що стосується профілактики, то серед особистих заходів, спрямованих на запобігання зараженню, особливе значення має чітке дотримання технології приготування риби, відмова від вживання продукції сумнівної якості обробки.