Посттравматичний стресовий розлад (далі – ПТСР) – це патологічний стан, що є наслідком перенесеного психоемоційного потрясіння. Таке порушення може виникнути в будь-якому віці. Після потрясіння людина асоціює пережиті події з емоціями, які виникали у неї під час стресових обставин. Іноді від спогадів і думок вдається позбутися самостійно, що призводить до поліпшення самопочуття і дозволяє повернутися до повсякденних занять. Але в деяких випадках асоціації і негативні роздуми зберігаються, повторюються, знижують якість життя, створюють сприятливі умови для розвитку нових психічних порушень. Такий стан свідчить про наявність ПТСР.
Фактори і події, що викликають ПТСР
Всі обставини, які обумовлюють розвиток ПТСР, класифікуються на 2 види: до першої групи відносяться реальні фактори, до другої – потенційно можливі (загрозливі – коли виникає високий ризик для здоров’я і життя людини).
Посттравматичний стресовий розлад може викликати перенесена фізична травма, зґвалтування; інформація, пов’язана зі смертю.
Зазначені фактори впливають на психіку людини, якщо:
• Подібне вже трапилося з нею самою.
• Вона стала очевидцем обставин, за яких психотравмуючі фактори впливали на когось.
• Дізналася про несприятливі події, що мають відношення до її родичів, близьких.
• Пережив ситуацію, при якій відбувався повторний вплив фактора, що травмує психіку (як пережитого самою людиною, так і пов’язаного з іншими людьми).
Особи з підвищеною чутливістю до матеріалу, що транслюється через засоби масової інформації, також можуть зіткнутися з емоційною нестабільністю, розладом психіки.
Причини негативного впливу певних подій на психіку
Виразність шокового стану залежить від ступеня невідповідності уявлень про навколишній світ реально відбуваючим подіям. Відсутність усвідомлення впливає на психіку деструктивно. Події, які за своєю специфікою суперечать життєвому укладу і світогляду людини, можуть статися в будь-який момент. І на психіці також несприятливо відбивається фактор спонтанності.
Емоції, що виникають після пережитого психотравмуючого фактора: тривожність, злість, почуття відчаю, невдоволення, смуток. Наявність перерахованих відчуттів негативно позначається на самооцінці, змушує засумніватися в собі, але не означає, що розвинувся посттравматичний стресовий розлад. Ознаки цього стану – інші.
Симптоми посттравматичного розладу
Прояви ПТСР можуть виникнути відразу після перенесеної психотравмуючої події або з затримкою. У другому випадку період варіюється від декількох днів і тижнів до 2-6 місяців. Всі симптоми поділяються на кілька груп:
1. Повторне переживання ознак.
2. Симптоми уникнення.
3. Симптоми настрою.
4. Ознаки настороженості та реактивності.
Повторне переживання симптомів включає в себе спогади, сни, дисоціативні реакції. Сюди відноситься відчуття тривожності, поява безсоння, нав’язливих думок і кошмарних снів. Додатково виникає відчуття дежавю – ніби подія, яка раніше спровокувала психоемоційне потрясіння, виникає повторно. Стан може супроводжуватися астеновегетативними реакціями – запамороченням, аритмією, прискореним диханням.
Симптоми уникнення включають в себе порушення пам’яті, що має форму дисоціативної амнезії (людина не може згадати подробиці психотравмуючих обставин), прагнення до самоізоляції, відмова від обговорення того, що сталося. Також сюди відноситься обмеження від контакту або відмова від використання факторів, які асоціюються з раніше перенесеними негативними подіями. Це може бути небажання переглядати певні телепередачі, спілкуватися з конкретними людьми.
Симптоми настрою включають в себе розчарування в навколишньому світі, в суспільстві; звинувачення себе і соціуму, переважання почуття несправедливості. Також ця група ознак характеризується появою негативних емоцій – обурення, провини, страху, сорому. Людина дистанціюється від виконання звичної діяльності – побутової, повсякденної, професійної, втрачає до неї інтерес.
Симптоми настороженості і реактивності включають в себе відчуття напруженості, надмірну і невиправдану реакцію на звуки і рухи, які можуть навіть трохи нагадувати раніше перенесену стресову подію. У такому стані людина відчуває труднощі зі сном – він стає поверхневим, переривчастим або взагалі відсутній. Також виникають складнощі з концентрацією уваги, спостерігається різке чергування емоційного пригнічення і підвищеної психічної збудливості; виникає інтерес до занять, здатних завдати шкоди.
Причини розвитку ПТСР
Всі причини, що викликають ПТСР, поділяються на психологічні та фізіологічні. До першої групи належать такі фактори:
• Пам’ять. Після того, як людина опиняється в психотравмуючих подіях, вона може не відтворити всі деталі того, що пережила. Незважаючи на болючість спогадів і небажання повторно проговорювати пережите, це може допомогти в усвідомленні сенсу того, що сталося, і подальшому відновленні психічного здоров’я.
• Нав’язливі думки, небажані спогади (флешбеки). При такому стані у людини виникає низка думок, в яких вона повертається до пережитої події. При ПТСР такі спогади відносяться до частини загальної клінічної картини. В інших випадках флешбеки – це реакція головного мозку на перенесений стрес. Вона мотивує проаналізувати те, що сталося, щоб уникнути повторення таких подій або зрозуміти, як діяти, опинившись в аналогічній ситуації.
• Уникнення, притуплення. Регулярно згадуючи пережиті події, людина створює навантаження на психологічний стан, виснажує себе. Не розмірковуючи про пережите, вона на підсвідомому рівні захищає психіку від деструкції.
• Надмірна пильність. Стан готовності до таких же подій, які були пережиті раніше, виснажує, оскільки перебування в постійній напрузі передбачає витрату енергії.
Фізіологічні причини розвитку ПТСР пов’язані з особливостями гормонального фону людини. Деякі ознаки розвиваються через те, що організм захищає психіку від деструктивного впливу і зберігає потенціал для відновлення після пережитої події. У цьому випадку симптоми пов’язані з особливостями функціонування гормонів, що виділяються при стресах, а також з нюансами роботи відділів мозку, які продукують зазначені речовини. Фізіологічні фактори, що впливають на ймовірність розвитку ПТСР:
• Адреналін. «Гормон витривалості», він бере участь у підготовці організму до енерговитратних дій. Ця біологічно активна речовина виробляється під час перебування людини в стресових ситуаціях. Після припинення впливу травмуючого фактора на психіку концентрація адреналіну в крові повинна самостійно нормалізуватися. Якщо цього не відбувається, виникає ряд симптомів: дратівливість, різкі перепади настрою, безсоння, напруженість.
• Гіпокамп. Один з відділів лімбічної системи головного мозку. Виконує важливу функцію – він формує емоції. Також цей відділ мозку переміщує короткочасну пам’ять в довготривалу. Але під впливом надмірної концентрації адреналіну відбувається збій у функціонуванні гіпокампу. Тому інформація про перенесену подію залишається на колишньому місці, і у людини регулярно виникають спогади про пережитий стрес. При цьому усвідомлення того, що подія вже в минулому – відсутнє, і інтерпретується мозком, як ситуація, здатна повторитися.