Гастроентеролог- це лікар, який займається питаннями діагностики та лікування уражень шлунково-кишкового тракту. Цей відділ формується не тільки стравоходом, шлунком, тонким і товстим кишківником, а й іншими органами, які беруть участь у травному процесі. Сюди відносять печінку та її протоки, підшлункову залозу.
У компетенції фахівця така патологія:
- Захворювання запальної природи (езофагіт, гастрит, ентерит, коліт, панкреатит, холецистит, гепатит), а також особлива форма ураження кишківника – Хвороба Крона;
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
- Виразкове ураження шлунка і дванадцятипалої кишки;
- Дискінезії жовчовивідних шляхів;
- Вроджені аномалії розвитку цих органів, дивертикули.
- Пухлинні процеси.
Причини звернення на прийом
Приводом звернутися на прийом до гастроентеролога є скарги пацієнта на таке:
- Відчуття важкості або болю в ділянці живота, переважно в його верхніх і середніх відділах. Часто ця ознака пов’язана з прийомом їжі, може виникати відразу після обіду або на голодний шлунок. В окремих випадках відзначаються нічні болі.
- Печія.
- Гикавка.
- Гіркота в роті.
- Часте здуття живота, метеоризм.
- Періодична нудота, випадки блювання.
- Проблеми зі стільцем у вигляді звичних закрепів або схильності до проносу.
- Відсутність апетиту.
- Різке зниження ваги, ін.
Як проходить консультативний прийом гастроентеролога
Консультація гастроентеролога починається зі з’ясування і деталізації скарг пацієнта, виявлення факторів, що сприяють розвитку порушень. Крім уточнення супутніх захворювань, пацієнту ставлять запитання щодо характеру харчування, уподобань у дієті.
Потім лікар переходить до огляду, який охоплює оцінку стану язика і шкірних покривів, виявляє ознаки жовтушності. Надалі проводиться дослідження фізикальними методами. Переважну роль відіграє пальпація, коли лікар виявляє найбільш чутливі відділи досліджуваних органів шляхом промацування черевної порожнини.
Отримавши певні відомості, гастроентеролог формує попередній діагноз. Однак для його підтвердження потрібні додаткові дослідження. З огляду на велику роль інструментальної діагностики, апаратних методик, остаточний діагноз уточнюється тільки після отримання їхніх результатів.
За підсумками проведених обстежень призначається відповідне лікування. При цьому може йтися про лікарську терапію, а також хірургічне втручання.