Кардіолог – лікар, який займається діагностикою та лікуванням порушень у роботі серцево-судинної системи, серця і коронарних судин. При цьому фахівець зможе також дати дієві рекомендації щодо профілактики таких захворювань.
У компетенції лікаря така патологія:
- Ішемічна хвороба серця, зокрема атеросклеротичний кардіосклероз, стенокардія, гострий інфаркт міокарда – одна з основних причин ранньої смерті пацієнтів;
- Вроджені аномалії розвитку серця, набуті вади;
- Серцева недостатність;
- Гіпертонічна хвороба;
- Різні варіанти порушень ритму;
- Ураження відділів серця запального характеру, ендокардит, міокардит, перикардит;
- Серцева недостатність;
- Аневризми аорти або артерій.
Для цієї патології характерний стрімкий розвиток симптоматики. Відтермінування візиту до лікаря може призвести до виникнення серйозних ускладнень.
Причини обов’язкового відвідування кардіолога
Показаннями до відвідування кардіолога є поява такої симптоматики:
Відхилення артеріального тиску від нормальних показників, частіше перевищення їх понад 140/90 мм рт. ст.;
- Раптове і значне зниження артеріального тиску;
- Серцебиття, що часто відзначається, коли пульс понад 100 ударів на хвилину або нижче 50;
- Почуття тяжкості, періодичні або постійні болі в ділянці серця або за грудиною, що посилюються під час фізичного або емоційного навантаження, віддають у ліву руку і лопатку;
- Відчуття перебоїв у роботі серця;
- Задишка, що супроводжує фізичне зусилля;
- Швидка втома після незначного навантаження, запаморочення;
- Набряки на ногах та ін.
З огляду на те, що наявність надлишкової маси тіла, а також патологія щитовидної залози часто призводять до проблем у роботі серцево-судинної системи, консультація кардіолога буде потрібна в разі виявлення ендокринних порушень. Тільки за такого підходу вдасться виробити найбільш дієву тактику.
Як проходить прийом у лікаря-кардіолога
Прийом у кардіолога не потребує спеціальної підготовки пацієнта. Консультацію лікар починає зі збору та деталізації скарг, з’ясовує супутню патологію і шкідливі звички. (Нікотинова та алкогольна залежність – грізні передумови до розвитку патології). Зібравши необхідну інформацію, лікар переходить до огляду, візуально досліджує колір шкіри на предмет синюшності, перевіряє наявність набряклості.
Надалі діагностику проводять за допомогою фізикальних методик: проводять аускультацію серця і легенів, пальпацію, вимірюють частоту пульсу, артеріальний тиск. Отримавши певну частину відомостей, лікар складає перелік додаткових обстежень.
Діагностика серцево-судинних захворювань
Найпростішим, найшвидшим, найдоступнішим та найінформативнішим методом діагностики порушень у роботі серця є електрокардіографія (ЕКГ). З її допомогою вдається виключити інфаркт, стенокардію, будь-які порушення ритму, а також інші гострі ситуації, які потребують негайного прийняття рішення. Крім ЕКГ, для діагностики кардіологічних порушень використовують і інші інструментальні методики:
- УЗД серця або ЕХО-КГ – дослідження, що дає змогу виявити будь-які відхилення в стані міокарда, клапанному апараті серця.
- Холтерівське моніторування, під час якого ЕКГ реєструється протягом доби. Це дає змогу на якіснішому рівні виявити наявні зміни, визначити типовий час їхнього виникнення, зв’язок із фізичним навантаженням або іншими чинниками.
- СМАД (добовий моніторинг АТ) – дослідження, що полягає в автоматичному вимірюванні показників артеріального тиску на даному часовому проміжку. Завдяки компактності приладу спосіб життя людини залишається незмінним. Дослідження дає змогу надійно оцінити ефективність гіпотензивних засобів, максимально грамотно скласти їх комбінацію. Крім того, СМАД сприяє ранній діагностиці артеріальної гіпертензії.
Для уточнення провокуючого фактора і прогнозу серцево-судинних захворювань використовуються результати коагулограми. За допомогою загального аналізу крові вдасться не тільки оцінити стан здоров’я пацієнта, а й запідозрити запальні процеси, виявити анемію. Загальний аналіз сечі допоможе виключити ниркову патологію – одну з причин гіпертензії в молодому віці.
Методи лікування
У своїй професійній діяльності кардіолог зазвичай використовує терапевтичні методи впливу. Призначаються
- лікарські засоби антиангінального спрямування,
- гіпотензивні,
- препарати антиартитмічної дії,
- що поліпшують роботу серцевого м’яза,
- антиагреганти,
- статини, що знижують рівень холестерину крові тощо. Перелік використовуваних препаратів величезний.
Однак не тільки консервативний підхід може бути взятий за основу під час лікування серцево-судинної патології. У сучасній кардіології активно використовують і хірургічний підхід. За тяжкої форми стенокардії ефективним буде операція стентування або аортокоронарного шунтування. Для певної патології єдино ефективним способом впливу буде встановлення кардіостимулятора. У рамках кардіохірургії проводять і більш масштабні процедури.
Фактори ризику серцевих захворювань
Думка про те, що порушення з боку серцево-судинної системи стосуються переважно людей після 40 років, нині зазнали змін. До фахівця все частіше звертаються зовсім молоді пацієнти. При цьому провокуючими факторами до розвитку патології серця та судин є також
- малорухливий спосіб життя;
- шкідливі звички;
- стреси;
- ендокринні порушення (гіперфункція щитоподібної залози, цукровий діабет);
- присутність у меню продуктів із високим вмістом холестерину (жирні сорти риб, ікра, твердий сир, вершкове масло тощо), споживання надмірно солоної їжі.
• Клапани серця до кінця не закриваються, як лікувати?
Лікування, що призначається при недостатності клапанного апарату, враховує клінічну симптоматику, тяжкість проявів. Залежно від ситуації можуть використовуватися терапевтичні підходи або призначатися хірургічне втручання по заміні клапана на штучний.
• Чи впливає безсоння на здоров’я серця?
Вплив безсоння на стан серця характеризується як негативний. За таких умов підвищується ризик розвитку серцево-судинних захворювань. При цьому діє і зворотний зв’язок: пацієнти з проблемами серця часто скаржаться на порушення сну.